https://docs.google.com/presentation/d/1i5IaFTgNf9TrlyXScW-sB_lvJcvMLc42/edit#slide=id.p1
субота, 15 жовтня 2022 р.
Мета
Мета: показати історію становлення одного з найдавніших парків України, визначити його особливу соціокультурну форму, як одного із активних парків в Донецькій області
Завдання
розвиток їхніх творчих здібностей;
v формування в підлітків уміння працювати в команді;
v вчити критично сприймати інформацію, самостійно її аналізувати;
v розвивати комунікативні вміння.
пʼятниця, 14 жовтня 2022 р.
четвер, 13 жовтня 2022 р.
середа, 12 жовтня 2022 р.
вівторок, 11 жовтня 2022 р.
Слов'янська легенда
¨
Давно це було…В нашому місті жила мудра дівчина незвичайної вроди. Була вона сиротою. Батько загинув на козацькій службі, а мати померла ще коли дівчина була малою дитиною. Сталося так,що через її оселю проходив татарський загін і старший
¨Хан звелів їй показати короткий шлях до її міста. Дівчина погодилась. Повела вона їх болотами. Йдуть татари за нею крок у крок, а коли побачила дівчина, що всі вони зайшли в болото, раптом пірнула в болото і не винирнула. Так і татарам прийшлося вмерти. З того часу, у Слов’янську, на болотах, у тому місці,де загинула дівчина вночі з’являються миготливі вогники, місцеві вірять, що то душа дівчини несе варту, щоб жоден ворог не пройшов до нашого міста!
7 цікавих фактів про Шовковичний парк
1. Верби і шовковиці могли стати символом Слов’янська
2. В Шовковичному
парку живе цеантос шовковичний
3. Шовковичний
парк став активним
4. В парку на
будівлі кінотеатру намальовані мурали
5. В Шовковичний
парк завезли зелених тварин
6. Парк
знаходиться в центрі міста
7. Вже 100 років
в «Ракушці» проводять музичні вечори
понеділок, 10 жовтня 2022 р.
Історична довідка
Історична назва нашого міського парку – Шовковичний. У середині XIX століття в рамках розвитку шовківництва в Харківській губернії, на території слов'янського парку було висаджено плантацію шовкових дерев для вирощування шовкопряду. Але, з різних причин справа не набула розвитку і плантація переходила з рук до рук. Нині в районі 1-го Лимана досі зростають шовковиці.
Указ Його Імп. Величності
Самодержця Всеросійського, з Харківського Губернського Правління Г.
Харківського Губернського Землеміра за указом ЙОГО ІМП. ВЕЛИКИСТЬ це Правління
слухали Відношення Харківської Палати Державних Майнов від 20 червня за №9464 в
якому пише: Відставний генерал майор Панютін, якому відданий у 1845 р. у
беззаперечний 25-річний утримання Шовковичний Казенний Сад, у заштатному місті
Слов'янську 6 липня довів до відома Палати..., що Дорога, що пролягала повз той
сад, з міста до громадського струму, перегороджена сусідніми власниками і
навіть її зайнята під городи і що за цим невідомі межі саду, тому Палата
Державного майна просить розпорядження Губернського
Правління про поновлення через повітового землеміра при Депутаті з боку
Державного майна вищесказаної відкриття Шовковичного Саду проти призначення
терміну для цієї справи і справи повідомити для відрядження депутата. ..... 12
липня 1847
У середині 1840-х років у Шовковичному саду була влаштована так звана ротонда (кругла крита альтанка), де влаштовувалися танцювальні вечори та інші розваги для тих, хто приїхав на мінеральні води (всі вони на той час квартирували в місті). Років через десять танцювальні вечори стали проводити вже на курорті, в залі де хворі вдень чекали прийому ванн. Ротонда в Шовковичному саду була забута та занедбана. До середини 1880-х сад прийшов у повне запустіння. Проте звіти Слов'янської Міської Управи малюють дещо іншу картину купівлі Шовковичного саду. У відомості витрат за 1891 є стаття "Придбання Шовковичної плантації", причому гроші на цю купівлю були переважно зайняті у купецького фонду. У 1903 р. земство викупило у Тільмана парк у міську власність, розпочався його благоустрій: оформлено головну та центральну алеї, розчищено бічні доріжки, влаштовано криту естрада, на якій щовечора грав духовий оркестр, збудовано павільйони літнього читального залу, більярдну. Ще в Шовковичному саду того ж року працював буфет, яким керував прик. 2 кл Костянтин Григорович Сластуновський. Причому буфет був із патентом на пиття. Після Другої Світової війни міський парк було відкрито 8 травня на честь перемоги. У цей день його відвідало близько чотирьох тисяч людей. Газета "Більшовик" від 11 травня 1949 року. Але вже на початку осені у бік керівництва організації діяльності парку звучить критика: "Сумно в міському парку імені Леніна. До послуг гуляючих лише духовий оркестр, у якого дуже одноманітний та обмежений репертуар. Ні кеглів, ні волейбольного майданчика, ні якихось інших ігор у парку немає. Щоб пожвавити роботу. слід було б організувати у літньому театрі виступи гуртків художньої самодіяльності, демонструвати кінофільми. За погану організацію розваг у парку відповідає не тільки директорат Звірін, а й постійна комісія з культпросвітроботи у міській Раді. За весь сезон 1949 р. знайшов лише два оголошення про виступи у парку заїжджих гастролерів – китайського цирку та Харківського театру музичної комедії”. "Більшовик", 4 вересня 1949 року. Наприкінці 40-х на початку 50-х за вхід на територію парку платили - 10 коп. Були клумби, що зображують квітами цифри і слова. Парк був обгороджений парканом. Там, де на фотографії вхід із колонами, були залізні ворота, з боків каси з хвіртками. Були читальня-газети та журнали та гральні столи-шашки та шахи. Плату за вхід брали 56 коп. Навпроти парку по вулиці Червоній стояли одноповерхові-досить непривабливі будиночки у них у дворах було болото. На той час парк був місцем культурного відпочинку для мешканців та гостей Слов'янська різного віку. У парку було море зелені, цвіли каштани, росло безліч шовковиць, а клумби з квітами більше нагадували витвори мистецтва. У "ракушці" 5-6 днів на тиждень грав духовий оркестр, на центральній алеї працювали читальний (з газетами та журналами) та ігровий (з шашками та шахами) павільйони. У парку знаходився літній театр, у якому щоліта виступали багато знаменитостей театрального, музичного та естрадного жанру СРСР того часу. Зі своїми номерами приїжджали такі народні артисти СРСР, як С.Я. Лемешєва, І.С. Козловського, Н.Г. Рахліна, Д.Ф. Ойстраха та багатьох інших! Фруктових дерев у парку не було вже у 1950-х, але на відгородженій території дитячого санаторію росли яблуні. Дитячий санаторій знаходився наприкінці парку у бік вул. та пров Урицького. Наприкінці 1960-х це вже була дача дитсадка, що розташовувався на 1-му поверсі будинку № 42 по вулиці Університетській (колишня Леніна). 16 травня 1965 року у Парку культури та відпочинку імені Леніна було відкрито літній кінотеатр імені ХХ-річчя Перемоги. У вересні було підбито підсумки першого літнього сезону роботи кінотеатру. Його особливість була в тому, що кінотеатр був панорамним. Це був 12-й панорамний кінотеатр в СРСР. На сріблястий екран розміром 25х9 м проектувалося зображення від трьох кіноустановок, змонтованих у трьох автобусах, що стоять півколом за задніми рядами – таке собі 3D зразка 1960-х років. На відкритті демонструвався панорамний фільм «Широка моя рідна країна». За перший літній сезон з травня по вересень 1965 року було продемонстровано 8 фільмів, на сеансах побувало 41 тисяча глядачів. Згодом кінотеатр став звичайним широкоформатним, оскільки панорамних фільмів у Радянському Союзі випускалося вкрай мало. 1970-1980-і роки місць для розваг у місті було небагато, тож жителі регулярно бували у парку. У ті часи можна було півміста побачити у парку. Танцмайданчик у парку працював три вечори на тиждень. Замість відкритого кінотеатру ім. ХХ років Перемоги на протилежному боці алеї 1975 року відкривається критий кінотеатр ім. ХХХ років Перемоги на 750 місць (буде законсервовано 1985 р.). З'являються 2 пивні павільйони. У «ракушці» продовжує виступати духовий оркестр (але вже рідше), а в ігровому павільйоні – так само киплять шахові баталії. Донецька філармонія щоліта кілька разів дає концерти у парку – привозити як класику, так і естраду. 1973 року в парку за проектом архітектора Л. Нотніченка та скульптора В. Костіна споруджується "Монумент Слави" – пам'ятник радянським воїнам-визволителям. Висота пам'ятника – близько 5 метрів. За кількістю та різноманітністю атракціонів пік розвитку парку припав на 1970-і роки, коли вже з'явилися нові, але ще зберігалися й старі каруселі. Усі старі атракціони, окрім каруселі з конями та слониками, стояли вздовж паркану, що відділяв від дворів на Урицького. Серед атракціонів у парку були стара карусель із конями, слониками та верблюдами; "швидка" карусель з підвісними сидіннями поряд з тиром; 2 атракціони з літаками; старі гойдалки-човни поруч із літаками; старе колесо огляду; молот, тир. Згодом каруселі замінювалися на нові, нерідко нові ставилися на тих фундаментах, де були старі. На даний момент максимум обладнання з атракціонів знято, особливо елементи таких дорогих каруселів як "Колесо огляду" та "Гірки". Нижні кошики "колеса" зняли через підвищений травматизм охочих "покататися". Після бойових дій 2014 року жителі міста власними силами упорядковували зовнішній вигляд парку. У рамках проекту «Метамісто», у 2016 в парку «Шовковичний» на будинку літнього кінотеатру було намальовано мурал «Три гори». Зміст: на муралі зображені три гори, кожна з яких несу у собі сенс: з’єднання різних сфер розвитку міста, що перетікають одна в іншу. Дві гори символізують розвиток соледобувної і керамічної сфер міста. Третя гора йде глибоко в міфи про місто і повертає нас до іхтіозавра, який імовірно жив в соляних озерах, а фон космосу – це чумацький шлях, яким керувалися Чумаки в подорожах. Малюнок був спроектований на підставі досліджень міста». Особливу увагу приділило парку Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Агентство фінансує реконструкцію парку культури та відпочинку, а команда громадської ініціативи "Місто Сад" допомагає збирати ідеї для втілення. Яким буде майбутній парк, залежить від нас!
неділя, 9 жовтня 2022 р.
Стаття
СЛОВ’ЯНСЬКИЙ ШОВКОВИЧНИЙ ПАРК – УНІКАЛЬНЕ ІСТОРИЧНЕ І СОЦІОКУЛЬТУРНЕ
ПРОСТОРОВЕ ЯВИЩЕ
Анотація. У статті розглядається парк як особлива соціокультурна форма, як
структура, яка містить культурне й історичне значення. Організація внутрішнього
простору парку пов'язана з діючим культурним змістом. Як читається культурне
значення через елементи зв'язку в парку,
показано на прикладі історії становлення Шовковичного парку культури і
відпочинку, одного з найстаріших парків України.
Парк
- особливий соціокультурний простір усередині соціокультурного простору
культури. Як якийсь мікрокосм парк є частиною культури
і виражає це
у своїй символічній формі. Як це може
бути? Академік Дмитро Сергійович Лихачов в своїй книзі «Поезія садів» пише, що
сад (парк) «завжди виражає деяку філософію, естетичні уявлення про світ,
ставлення людини до природи; це мікросвіт в його ідеальному вираженні» [2, с. 11]. Звичайно, парк
несе в собі це високе значення, але в ньому також
проявляють себе і інші смисли, пов'язані з повсякденністю або з дозвіллям, з
відносинами людей до себе і до один одному, з власною історією. Парк представляється відображенням різноманітних смислів
культури і можна говорити про парк як про особливу соціокультурну форму. Парк в
цьому сенсі представляє не просто простір, а простір особливим чином
організований, що складається з елементів і зв'язків між ними. Завдяки цій
особливій організації внутрішнього простору парку забезпечується можливість
читати значення культури. «Суттєвою особливістю структурної побудови ядерних
механізмів семіосфери є те, що кожна її частина сама є ціле, замкнений у своєї структурної самостійності... вони є одночасно і частиною цілого, і його подобою. Подібно до того, як
особа, цілком відбиваючись в дзеркалі, відбивається так і в будь-якому з його
уламків, які, таким чином, виявляються і частиною, і подобою цілого дзеркала, в
цілісному семіотичному механізмі» [1, с. 50-70].
Структура парку неоднорідна, включає смислове ядро і варіантну периферію. Смислове ядро парку - це ті стійкі елементи і зв'язки, які виділяють парк серед інших соціокультурних форм. «Розподіл на ядро і периферію - закон внутрішньої організації семіосфери. В ядрі – домінуючі семіотичні системи », - пише Ю. М. Лотман. Характеристики смислового ядра можна виявити при зверненні до словників, до визначень слів, в яких фіксуються стійкі смисли. Більшість вітчизняних словників визначають парк як великий сад з алеями, квітниками і т. д .: «парк - великий сад або гай з алеями, квітниками і т. п.» ; «Парк - великий сад або насаджений гай з алеями, квітниками, водоймищами». Сад, в свою чергу, визначається як ділянка землі, засаджена деревами, кущами, квітами. Також зустрічаються визначення парку, в яких не використовується слово «сад», а пропонується більш загальне формулювання: «ділянка землі». «Парк - ділянка землі для прогулянок, відпочинку, ігор з природною або насадженою рослинністю, алеями, водоймищами і т. п.» [4, с. 110]. У словнику Даля виділяється така характеристика парку, як відгороджена. «Парк - чистий гай, з доріжками, під доглядом, для прогулянок, а іноді для утримання тварин, зазвичай огороджується ». Аналіз різних трактувань слова парк, запропонованих в словниках, дозволив виділити ряд властивостей смислового ядра в структурі парку: простір, особливим чином організований, що включає природний і культурний компоненти, відгороджений, з рослинністю, наділений смислами, призначений для відпочинку і прогулянок людей. смислове ядро збігається з деяким абстрактним розумінням, в той час як варіантна частина структури парку буде наділяти елементи смислового ядра реальними, живими характеристиками і відповідати на питання як? який простір? як організований? з якими смислами? для якого відпочинку? і для яких людей? варіант забезпечує різноманітність і унікальність кожного з існуючих парків. Як уже говорилося вище, смисли пронизують увесь простір парку, охоплюють всі його елементи: форму зовнішньої межі парку, систему алей і доріжок, спосіб оформлення і склад рослинності, скульптуру, фонтани, різноманітну архітектуру парку, атракціони і т. д. У різних культурах склад елементів і їх смисли в варіантної частини структури парку будуть відрізнятися. Ці відмінності дозволяють виділяти типи парків, класифікувати їх за різноманітними ознаками, як правило, формальними. Смисловий зміст елементів парку, зв'язків між ними, може бути розкрито лише в співвіднесенні з культурною ситуацією, в якій функціонував парк. Наприклад, тип французького, регулярного парку XVII ст. характеризувався симетричностю, геометричними формами водних басейнів, квітників, і навіть дерева підстригалися неприродним чином, набуваючи форму кулі або куба. У цих парках створювалися «зелені кабінети», що імітують кімнати замків, лабіринти, коридори, боскети: все з рослин. У цих деталях виявляється ідея ставлення людини до природи, а саме прагнення підпорядкувати її волі людини, логіці порядку. У XIX ст. в Англії з'являється тип пейзажного парку, з витіюватими стежками-алеями, з масивами «Природно-зростаючих» дерев, нерівними берегами водоймищ. В цей час природа починає сприйматися як неперевершений зразок краси, логіки, істини. Людина може лише захоплюватися, так як не здатна створити що-небудь більш прекрасне. У сучасній культурі з'явився тип розважального парку, в якому високо цінується можливість відпочити і розважитися на природі. Куточки природи в вигляді різноманітних парків, скверів, садів в міському урбанізованому просторі дозволяють міській людині в комфортній обстановці насолодитися природою. Ця ідея цінності природи самої по собі яскраво проявляє себе в появі таких типів парків, як парки-музеї природи, заповідники, національні природні парки [5, с. 99].
Серед величезного розмаїття
різних типів парків виділяється Слов’янський Шовковичний парк культури і відпочинку - унікальне явище культури. Парк культури і
відпочинку вперше з'явився в 1903 р.
Для розуміння підстав появи нового,
унікального типу парку необхідно звернутися до часу і ситуації, в якій він
виник. Міський парк культури і відпочинку в Слов'янську називають в народі
Шовковичним.
Назва ця має давню історію. В
середині XIX століття в рамках розвитку шовківництва в Харківській губернії, в
даному районі Слов'янська була висаджена плантація тутових дерев (шовковиці)
для вирощування тутового шовкопряда. Однак ця галузь з
різних причин розвитку не отримала, плантація переходила з рук в руки, поки
справа не заглохла остаточно. Сліди цієї плантації збереглися в районі 1-го
Лиману: там досі ростуть шовковиці.
У 1903 р земство викупило у
Тильмана парк в міську власність, почався його благоустрій: оформлені головна і
центральна алеї, розчищені бічні доріжки, влаштована крита естрада на якій
кожен вечір грав духовий оркестр, побудовані павільйони річного читального
залу, більярдної, буфетів і т.д.
Новий парк став символом нового життя та нової
людини. Вхідна група центрального парку культури і відпочинку пов'язана з
такими характеристиками як: вражаючий розмір воріт. Від входу починалася
головна алея, яскраво оформлена гірляндами прапорців і лампочок - повинна була
створювати святковий настрій у відвідувачів, викликати почуття захоплення і
щастя. У внутрішньому просторі парку на площах і вздовж алей встановлювалася
скульптури, які зображували жінок і дітей. У парку
відвідувачам пропонувалося безліч різноманітних форм «культурного відпочинку»,
пов'язаного з активним засвоєнням нових знань, набуттям навичок, прилученням до
здобутків світової культури і т. д. Крім перерахованих елементів, в структурі
парку існувало ще безліч аспектів, які здатні розкрити смисли багатьох
культурних явищ: свята і будні в парку, різний час доби, система підприємств
громадського харчування, танцювальні майданчики, театр, бібліотека і т. д. [9, с. 14].
За радянських часів в алеях
парку містились бюсти радянських діячів Леніна, Сталіна, а також статуя письменника
Горького. У парку знаходився літній театр, в якій кожне літо виступали багато
знаменитостей театрального, музичного та естрадного жанру СРСР того часу. Чого
варті тільки імена народних артистів СРСР С.Я. Лемешева, І.С. Козловського,
Н.Г. Рахліна, Д.Ф. Ойстраха та багатьох інших. Парк був обгороджений парканом.
Там, де зараз вхід з колонами - були залізні ворота, з боків знаходилися каси з
хвіртками. Вхід в парк вечорами і у вихідні був платний, за вхід брали 10
копійок. Плату скасували в 1955-1956 роках. У 1960 р. в парку було відкрито
панорамний кінотеатр[7, с. 33].
Діяли також різні атракціони: зоологічна карусель, «вітерець», «човни»,
колесо огляду. В 70- 90-ті роки молодь проводила багато часу на танцювальному
майданчику. У 1973 році в парку за проектом архітектора Л. Нотніченко і
скульптора В. Костіна споруджується «Монумент Слави».
За кількістю і
різноманітністю атракціонів пік розвитку парку припав на 1970-ті роки, коли вже
з'явилися нові, але ще зберігалися і старі каруселі. Всі старі атракціони,
окрім каруселі з конячками і слониками, стояли вздовж паркану відокремлює від
дворів на Урицького. Серед атракціонів «1-го покоління» в парку були: стара
карусель з конячками, слониками і верблюдами; «Швидка» карусель з підвісними
сидіннями поруч з тиром; 2 атракціону з літаками; старі гойдалки-човни поруч з
літаками; старе колесо огляду; молот, тир. Відзначимо найбільш примітні з
зниклих аукціонів.
Перший «літаковий» атракціон - «Петля Нестерова» (в народі - «мертва
петля»). Являв собою двомісний літачок з противагою. Обертаючись навколо
горизонтальній осі, при наборі швидкості літак «зависав» у верхній точці, і
«клієнти» по кілька секунд висіли вниз головою[6, с. 68].
Другий виглядав як два двомісних літака на гідравлічних штангах, які
оберталися навколо опорного стовпа, при цьому вони циклічно змінюючи висоту
польоту. Швидкість обертання була пристойною, аж дух захоплювало. Ще була
більшу карусель «на ланцюгу». Коли карусель крутилася, відцентрова сила
піднімала сидіння вгору і в бік від центральної осі. Всіх попереджали перед
посадкою, щоб сиділи тихо, що не розгойдувалися і не стикалися, але як же без
цього?
На сьогодні парк знаходиться
на реконструкції. Відбулась реконструкція головних алей, з’явились новы зони для відпочинку «Українська хатинка», Пейнтлуб,
Тир, а також скульптури тварин (слон, фламінго, пес), дитячі майданчики та
гойдалки.
Отже, парк культури і відпочинку як особлива форма, що
включає різні
смисли культури може бути предметом для подальшого глибокого осмислення.
ДЖЕРЕЛА ТА
ЛІТЕРАТУРА
2. Лихачов, Д. С. Поезія садів: До семантиці
садово-паркових стилів / АН СРСР, Ін-т рус. лит. (Пушк. Будинок). Л.: Наука.
Ленингр. отд-ня, 1982. С. 11.
3. Лотман, Ю. М. Вибрані
статті: в 3 т. Т. 1. Статті з семіотики та типології культури. Таллінн:
Олександра, 1992. С. 14.
4. Лопатин, В. В. Ілюстрований тлумачний словник
сучасної української мови / В. В. Лопатін, Л. Є.
Лопатіна. К, 2007. С. 110
5. Ожегов, С. І. Словник російської мови. М,
1989. С. 99
6. Золотий фонд. Енциклопедичний
словник. Великий український енциклопедичний
словник. К., 2007. С. 8
7. Даль, В. І. Тлумачний словник живої
великоросійської мови. М.: ОЛМА-ПРЕСС, 2003. Т. 3. П-Р. С. 33
8. Булавка, Л. А. Феномен радянської культури.
Культурна революція. М., 2008. С. 68.
9. Гранітів, А. Парк ім. Горького. 30 років. М.,
1958. С. 14
.jpg)
“Уся земля – сад”
Історія садово-паркового мистецтва починається з парків давніх цивілізацій
Єгипту, Вавилона, Ассирії, Китаю і триває до сьогодення.
Сади Давнього
Єгипту
Сади Давнього Вавилону
Парки відомі в історії країн і народів. Така стійкість явища парку може
бути пояснена його властивістю гнучкості, чуйного реагування на зовнішні умови,
що змінюються. Парк є частиною культури народу і її відображенням.
Парк доби
Відродження
Регулярний парк.
Версаль
Шовковичний парк
Парки відомі в історії країн і народів. Така стійкість явища парку може
бути пояснена його властивістю гнучкості, чуйного реагування на зовнішні умови,
що змінюються. Парк є частиною культури народу і її відображенням.
Підписатися на:
Дописи (Atom)
-
Історична назва нашого міського парку – Шовковичний. У середині XIX століття в рамках розвитку шовківництва в Харківській губерні...
